- обриднути
- [обри/днутие]
-ну, -неиш; мин. -и/д, -и/дла і -нуў, -нула; нак. -ние, -д(‘)н'іт'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
обриднути
Смотреть что такое "обриднути" в других словарях:
обриднути — див. обридати … Український тлумачний словник
обриднути — див. обридати … Словник синонімів української мови
обриднути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
обридати — обриднути (ставати неприємним, нудним від одноманітности, повторення тощо), набридати, набриднути, докучати, докучити, остивати, остити … Словник синонімів української мови
збриднути — ну/, не/ш; мин. ч. збрид, ла, ло; док., діал. 1) Обриднути. 2) Стати бридким … Український тлумачний словник
обісіти — і/ю, і/єш, док., розм. Дуже обриднути; остогидіти … Український тлумачний словник
обридлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до обриднути. || у знач. прикм … Український тлумачний словник
огиднути — ну, неш, док., розм. Стати огидним, гидким; обриднути … Український тлумачний словник
опоганіти — і/ю, і/єш, док., розм., рідко. Стати поганим, бридким; споганіти. || Обриднути, остогиднути … Український тлумачний словник
опранцюватіти — ію, ієш, док., діал. 1) Вкритися сифілітичним висипом. 2) Страшенно обриднути … Український тлумачний словник
